Студентський науковий гурток "Актуальні проблеми істроії України та її державності"

НОВИНИ

28. 03. 2017 року о 15.35 (на 5-й парі) в  аудиторії 224 головного корпусу відбудеться чергове засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності". Запрошуються всі бажаючі.
 
 



ЗВІТ за 14.03.2017 року про роботу студенського наукового гуртка "Актіальні проблеми історії України та її державності":

        З доповіддю "Філософські погляди Г. С. Сковороди" виступила студентка групи 714 д Анастасія Шевченко. В обговоренні доповіді прийняли участь доц. Каніщев, студенти Є. Потапенко, І. Мацюпа, І. Фарятьєв.
       Під час обговорення доповіді було піднято тему: "Г. С. Сковорода і державна політика". Зазначалося, що хоча Г. С. Сковорода у своїй творчості і уникав політичної тематики, проте це також є відображенням взаємовідносин населення і держави. А саме: таке "уникання" політики було реакцією тодішніх українців на епоху "Руїни" другої половини XVII ст. Тобто явище, що безпосередньо передувало часу життя і творчості Г. С. Сковороди. Саме глибока писхологічна травма, отримана українцями під час "Руїни" сприяла на думку учасників обговорення, нехтуванню політичною тематикою у творах Г. С. Сковороди, відображала бажання тодішніх українців "втекти" від політики. Втім, відсторонитися від   політичних питань і вести спосіб життя мандрівного філософа Г. С. Сковороді давала можливість саме тодішня держава (Російська імперія), яка після потрясінь "Руїни" забезпечила на українських територіях, що входили до її складу, відносний порядок, спокій та стабільність. Отже, життя і філософія Г. С. Сковороди, на думку учасників обговорення, кінець кінцем були пов'язані саме з державною політикою.
     Це твердження стає ще більш вагомим для розуміння життя тодішніх українців - Г. С. Сковороди та його сучасників - якщо пригадати особливості державного устрою українських земель у складі Росії. А саме: більшість державних посад місцевого рівня на українських землях у складі імперії займали саме українці - нащадки колишньої козацької старшини і меншою мірою, представники інших станів - міщан, духовенства тощо. Отже держава, яка забезпечила Г. С. Сковороді можливості для відносно вільної творчості та способу життя,  була значною мірою (на місцевому адміністративному рівні: місто, повіт, губернія) державою українців. І ці українці - чиновники, дворяни, духовенство - були не просто сучасниками великого філософа-просвітника, а й великою мірою "споживачами", адресатами його філософії. Спираючись саме на їхню підтримку (у тому числі й матеріальну) Г. С. Сковорода і мав можливість розповсюджувати свої філософські погляди.


 

ЗВІТ за 31.01.2017року про роботу вступного засідання студентського наукового гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності"
Куратор гуртка, канд. іст. наук, доцент каф. 702 Г.Ю. Каніщев ознайомив присутніх із завданнями та напрямами роботи гуртка. Він підкреслив значення гуртка для самостійної роботи студентів та підвищення їх кваліфікації як майбутніх спеціалістів і громадян України.

   З доповіддю " Взаємовідносини церкви і держави у Росії у першій чверті XVIII ст. Церковна реформа Петра І" виступила студентка групи 714 д Олександра Золотарьова. У доповіді були розкриті основні напрямки політики російського уряду щодо "одержавлення" Руської православної церкви і перетворення її служителів на частину державного апарату імперії. Було розкрито роль "малоросійського" (українського) духовенства на чолі з Ф. Прокоповичем у проведенні реформи.
   Анастасія Шевченко - студентка групи 714д підняла питання про реакцію населення на церковну реформу.
Г.Ю. Каніщев зауважив, що питання про взаємовідносини держави та церкви у Росії початку XVIII ст. було по суті, питанням про відносини держави та громадянського суспільства, згуртованого у релігійні громади на чолі з ієрархічно організованим духовенством. І далеко не все воно підтримувало урядову реформу. Так, самостійність і рівність Руської православної церкви у відносинах із державою відстоював один з провідних церковних ієрархів, вихідець з Галичини Стефан Яворський. Однак особливо активний спротив намірам держави підпорядкувати церкву чинили старообрядці. Одним з районів їхньої діяльності була Слобожанщина (Слобідська Україна), де збереглося декілька населених пунктів з назвою Старовірівка. Разом із старообрядцями власне Росії старовіри Слобожанщини приймали участь у повстаннях проти державної влади під проводом С. Разіна, К. Булавіна, О. Пугачова. Вони відстоювали свободу своєї віри і зрештою домоглися відносної релігійної свободи, остаточно підтвердженої вже на початку ХХ століття. Отже, ці сторінки російської історії безпосередньо пов'язані з Україною і є цікавим матеріалом щодо менталітету населення її східних земель, які входили до складу Російської держави.

 



ОСНОВНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ГУРТКА "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ДЕРЖАВНІСТЬ"

Керівник гуртка

Каніщев Григорій Юрійович кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та історії

 

Основні напрямки роботи гуртка:

 

1. "Історія: зв'язок поколінь". Історія регіонів України. Історія науки і техніки. Історія ХАІ. Історія релігії та церкви України. Історія війн та воєнного мистецтва в Україні. Україна в міжнародних відносенах минулого. Великі українці (біографії).
2. "Громадянин та держава". Конституція та права громадян. "Електронний уряд". Вибори та виборчі технології. ЗМІ та політика. "Кольорові революції". Пряме народовладдя (референдум, збори громадян, народна законодавча ініціатива). Державна цілістність та сепаратизм. Місцеве самоврядування й  теріторіальна громада.
3. "Людина в глобальному світі". Інтернет та соціальні мережі в житті людини. Мультикультуралізм та проблема мігрантів. Історія формування діяльності Європейського Союзу. Європейська інтеграція України. Українська діаспора в світі.

 

 


ПОЛОЖЕННЯ

про організацію роботи студентського наукового гуртка "Актуальні  проблеми історії України та її державності"

Студентський науково-практичний гурток «Історія України» створюється рішенням кафедри політології та історії НАКУ «ХАІ» з метою підвищення якості підготовки бакалаврів та магістрів в рамках забезпечення єдності наукової, навчальної, самостійної і практичної роботи студентів, підсилення індивідуальної роботи з ними.

До основних завдань створення студентського науково-практичного гуртка належить:
- формування особистої зацікавленості студентів в історичних дисциплінах, розвиток їх професійних знань;
- систематизація теоретичних знань, отриманих на аудиторних заняттях;
- вміння працювати із спеціалізованою літературою.
- проведення досліджень, написання студентських науково-дослідницьких робіт;
- підготовка доповідей та участь студентів у науково-практичних конференціях, семінарах;
- створення передумов для здорової конкуренції студентів в науковій діяльності;
Організаційними напрямками діяльності студентського науково-практичного гуртка є:
- проведення засідань з обговорення актуальних питань історії України;
- інформування членів студентського наукового гуртка про плановані наукові конференції, написання тез доповідей для публікації.

 

2. Структура студентського науково-практичного гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності":
Загальне наукове керівництво студентським науково-практичним гуртком "Актуальні проблеми історії України та її державності" здійснюється в.о.завідуючого кафедрою політології та історії, кан.філос. наук Селевко В.Б.
Членами студентського науково-практичного гуртка можуть бути студенти усіх спеціальностей НАКУ «ХАІ».
В роботі засідань студентського наукового гуртка мають право приймати участь і студенти інших інших навчальних закладів, які не є його членами.
На першому засіданні студентського науково-практичного гуртка, яке проводиться на початку навчального року, з числа його членів обирається секретар гуртка, який веде протоколи засідань.
Завідувачем кафедри політології та історії призначається постійний куратор з числа викладачів кафедри, який є відповідальним за підготовку та розроблення тематики занять гуртка.

 

3. Права та обов’язки членів студентського науково-практичного гуртка
Члени студентського науково-практичного гуртка мають право:
- висловлювати свою точку зору на питання, які обговорюються на засіданнях гуртку;
- виступати на засіданнях гуртку з доповідями на теми, що обговорюються;
- активно займатися науковою діяльністю в рамках студентського наукового гуртка та поза його межами;
- виступати з ініціативою щодо удосконалення роботи студентського наукового гуртка;
- пропонувати тематику та форму проведення засідань наукового гуртка, напрямки наукових досліджень.
Всі члени студентського гуртка зобов’язані дотримуватися встановлених норм та правил поведінки Вищої школи, регламенту зібрання, керуватися принципами академічного етикету, наукової толерантності, принциповості та взаємоповаги.

 

4. Організація засідань студентського науково-практичного гуртка "Актуальні проблеми історії України та її державності":
Засідання студентського науково-практичного гуртка відбуваються згідно з планом роботи, затвердженим на засіданні кафедри політології та історії, але не рідше одного разу на місяць.
На першому засіданні гуртка його члени мають бути ознайомлені з графіком проведення засідань та планованими конференціями.
Формами проведення засідань студентського науково-практичного гуртка є: – міні-конференції, - семінари; – наукові диспути; – усні доповіді.
Активність студентів в засіданнях студентського гуртка та якість їх підготовки до доповідей оцінюється іншими членами гуртка, керівником та куратором. За сумарними показниками визначаються студенти, активність, якість участі яких в роботі засідань додатково враховується при оцінюванні знань, атестації відповідних дисциплін.
Інформація про роботу студентського науково-практичного гуртка, переможців, їх досягнень, представляється на офіційному сайті гуманітарного факультету, друкується в газеті «За авіакадри».

 

В.о. зав. кафедрою політології та історії В.Б. Селевко